40. А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.
41. Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи.
42. Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять.
43. Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те.
44. Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів.
45. І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.
46. І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у Храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання.
47. І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.
48. Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе».
49. А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого?»
50. Та вони не зрозуміли цієї відповіді.
51. Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці.
52. Тож Ісус зростав мудрістю, статурою та ласкою Божою і людською.