Це було в п’ятнадцятий рік панування цезаря Тиверія, коли Понтій Пилат був намісником в Юдеї, Ірод — тетрархом Ґалилеї, а брат його Пилип — тетрархом земель Ітурейських та Трахонитидських, Лисаній — тетрархом Авіліні, а первосвящениками були Анна та Каяфа. Тоді в пустелі Іоанові, синові Захарієвому, було Слово Боже.