4. Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків.
5. Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у тий час вона вже чекала дитину.
8. Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари.
9. І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво Слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів.
10. Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям.
11. Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель — Христос Господь.
12. І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».
13. Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:
14. «Слава Господу на Небесах,і хай мир панує на землі між людьми, які Богу милі».
15. Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на Небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати».
16. Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах.
17. Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину.
18. І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її.
19. Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці.
20. А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили — точнісінько так, як було їм сказано.