16. Хто повстане за мене на злодіїв? Хто постане за мене супроти тих, що чинять беззаконня?
17. Якби не Господь був мені помічником, невдовзі оселилася б моя душа у країні мовчання.
18. Коли я говорив: Ковзається нога моя, – милість Твоя, Господе, підтримувала мене.
19. Коли множаться мої скорботи в мені, то милості і розрада Твоя утішають душу мою.
20. Чи стане побіля Тебе престол убивників, що задумують насильство усупереч законові?
21. Натовпом вони сунуть на душу праведника і засуджують кров безневинну.
22. Але Господь – оборона моя, і Бог мій – фортеця притулку мого.