6. Але в скорботі своїй вони заволали до Господа, і Він визволив їх від лиха їхнього.
7. І повів їх надійним шляхом, щоб вони простували до велелюдного міста.
8. Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивовижні діяння Його для синів людських!
9. Бо Він погамував спраглу душу і душу голодну виповнив щедротами.
10. Вони сиділи в пітьмі і в тіні смертній, скуті скорботою і залізом;
11. Бо не підкорялися словам Божим і нехтували волею Всевишнього.
12. Він упокорив серце їхнє роботою; вони спіткнулися, і ніхто не допоміг.
13. Але заволали до Господа у скорботі своїй, і Він вирятував їх од лиха їхнього;
14. Вивів їх із пітьми і тіні смертної, і розбив їхні кайдани.
15. Нехай же прославляють Господа за милість Його; за дивовижні діяння Його для синів людських!