5. Слухайте ж, любі брати і сестри мої! Чи не вибрав Бог бідних цього світу бути багатими вірою й спадкоємцями Царства, яке Бог обіцяв тим, хто любить Його?
6. А ви зневажили убогих! Та хіба ж не багаті пригноблюють вас? Хіба не вони тягнуть вас до суду?
7. І хіба не вони паплюжать добре ім’я Христа, котре було дано вам?
8. Якщо ви справді виконуєте царський Закон, що записаний у Святому Писанні: «Люби ближнього свого, як себе самого» — то чините праведно.
9. Та коли ви щось робите, зважаючи на особу, ви чините гріх, і будете покарані як порушники Закону.
10. Бо хто дотримується Закону в цілому, але порушує його в чомусь одному, той вважатиметься порушником усього Закону.
11. Всевишній, Який заповідав: «Не чини перелюбу», також сказав: «Не вбивай». Отож, якщо не чиниш перелюбу, але вбиваєш, то ти є порушником усього Закону.
12. Говори і дій як людина, яку судитимуть за Законом, що дає свободу.
13. Бо суд Божий буде безжалісним до того, хто не виявляв милосердя. Проте милосердний не боятиметься суду.
14. Брати і сестри мої, яка з того користь, коли людина стверджує, що має віру, але нічого не робить на підтвердження тієї віри? Хіба може така віра спасти?
15. Скажімо, брат або сестра мають потребу в одязі або їжі повсякденній,
16. а хтось із вас їм каже: «Я сподіваюсь, що ти в теплі і маєш, що їсти. Іди собі з миром!» — але не дасть необхідного. Чи буде з цього користь?
17. Так само й віра: якщо вона не супроводжується вчинками, то сама по собі вона мертва.