2. Брати і сестри мої, вважайте для себе за радість велику, коли на долю вашу випадають різні випробування.
3. Бо ви ж знаєте, що віра, проходячи через випробування, народжує терпіння.
4. Нехай ваше терпіння якнайкраще себе виявляє у всьому, що ви робите. Тож ви зможете стати досконалими й довершеними, щоб нічого вам не бракувало.
5. Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому.
6. Але треба просити з вірою і без сумнівів. Той, хто сумнівається, подібний до хвилі морської, яку ганяє і носить вітер.
7. Нехай така людина й не сподівається щось дістати від Господа,
8. бо вона думає про різні справи одночасно і ніколи не може вирішити, що їй далі робити.
9. Якщо віруючий бідний, нехай пишається з того, що Бог дав йому духовне багатство.
10. А багатий нехай пишається з приниження свого, бо дні його минуть, наче дика квітка.
11. Як сонце сходить і спека настає, квітка в’яне, цвіт її опадає, і краса зникає, так само й багатий загине разом зі справами своїми.
12. Щаслива та людина, яка стоїть перед спокусами і залишається непохитною, бо як подолає їх, то дістане вінець життя вічного, якого Бог обіцяв тим, хто любить Його.
13. Ніхто у спокусі не повинен казати: «Це мене Бог спокушає». Бог не має нічого спільного зі злом. Він ніколи нікого не спокушає.
14. Спокушають людину її ж власні бажання, які зваблюють і затягують її.
15. Тоді бажання породжують гріх, а гріх, як утвердиться, породжує смерть.