25. Коли ж їх прогнали, Ісус увійшов до кімнати, взяв за руку дівчинку, й вона встала.
26. Чутки про це розійшлися по всій тій країні.
27. Коли Ісус подався звідти, двоє сліпців ішли слідом за Ним і кричали: «Сину Давидів, змилуйся над нами!»
28. І коли Він увійшов у дім, сліпці наблизилися до Нього. Тоді Ісус мовив до них: «Чи вірите ви в те, що Я знову зможу зробити вас зрячими?» Ті відповіли: «Так, Господи».
29. Ісус торкнувся їхніх очей і сказав: «Оскільки вірите, що Я зможу зробити вас зрячими, то ж так тому і бути».
30. І зір повернувся до них. Та Ісус суворо застеріг їх, кажучи: «Нехай же ніхто про це не дізнається».
31. Але коли вони пішли, то рознесли чутку про це по всіх усюдах.
32. В той час, коли вони виходили, до Ісуса привели німого чоловіка, одержимого нечистим духом.
33. Тільки-но Ісус вигнав біса з нього, як німий почав говорити. Люди в натовпі здивувалися, мовивши: «Нічого подібного ще не траплялося в Ізраїлі».
34. Та фарисеї казали: «Він виганяє нечистих владою володаря демонів!»
35. Ісус ходив усіма містами та селами, навчаючи в синагогах, проповідуючи Євангелію про Царство Боже, виліковуючи всі хвороби та недуги.
36. Коли Він бачив натовпи людей, співчуття до них проймало Його, бо були вони знесилені й безпорадні, наче вівці без пастуха.