10. Почувши це, Ісус був дуже враженний й сказав тим людям, котрі слідували за Ним: «Істинно кажу вам, такої великої віри Я ні в кого не зустрічав — навіть у людей Ізраїлю.
11. Кажу вам більше того: багато хто прийдуть зі сходу та заходу й будуть їсти разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Божому.
12. Справжні ж спадкоємці Царства будуть вигнані геть у темряву, де буде плач людський та скрегіт зубів від болю».
13. По тому Ісус мовив до сотника: «Йди собі! Твій слуга одужає і станеться це так, як ти у те повірив». І слуга сотника відразу ж одужав.
14. Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в лихоманці.
15. І торкнувся Він її руки, й лихоманка залишила жінку. Та підвелася й почала прислуговувати Йому.
16-17. Коли настав вечір, до Нього привели багатьох одержимих нечистим, й Ісус вигнав злих духів словом, та зцілив усіх хворих, щоб збулося сказане через пророка Ісаю:«Він забрав усі наші хворобий поніс наші недуги». Ісая 53:4
18. Побачивши натовп, Ісус наказав Своїм учням переплисти на інший берег озера.
19. Тоді один із законників, підійшовши до Нього, мовив: «Учителю, я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов».
20. Ісус відповів на те: «Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».
21. Інший учень сказав Йому: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька».
22. Однак Ісус відповів: «Йди за Мною, нехай мертві самі ховають своїх померлих».
23. Ісус сів у човен, а за Ним й усі Його учні.
24. Після того, як вони відпливли від берега, налетів штормовий вітер, та такий дужий, що хвилі почали заливати човен, але Ісус спав.
25. Тоді учні розбудили Його й кажуть: «Господи! Порятуй нас, ми гинемо!»