33. Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»),
34. то дали Ісусові випити вина, змішаного з жовчю. Та покуштувавши трохи, Він не став його пити.
35-36. Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, а потім посідали там стерегти Його.
37. На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: «це ісус, цар юдейський».
38. Разом із Ісусом були розіп’яті ще двоє розбійників: один праворуч, а другий ліворуч від Нього.
39-40. Проходячи повз, люди лихословили і збиткувалися з Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати Храм і відбудувати знов його за три дні. Тож врятуй хоча б Себе Самого! Якщо Ти насправді Син Божий, то зійди з хреста!»
41. Головні священики разом з книжниками та старійшинами також насміхалися з Ісуса, кажучи:
42. «Він рятував інших, а Себе Самого врятувати не може! Якщо Він насправді є Царем ізраїльським, то нехай Він зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього.
43. Він вірить у Господа, тож нехай Всевишній зараз врятує Його, якщо Господь Його вподобав. Бо ж Він Сам сказав: «Я — Син Божий».