1. Коли Ісус вийшов з подвір’я Храму і пішов далі, до Нього підійшли учні, щоб показати Йому Храмові будівлі.
2. Та Ісус сказав їм: «Чи бачите ви всі ці споруди? Істинно кажу вам: у майбутньому, каменя на камені тут не залишиться: все буде зруйноване».
3. Згодом, коли Ісус знаходився на Оливній горі, учні Його прийшли і наодинці спитали Ісуса: «Скажи нам, коли це станеться? І яке буде знамення Твого повернення й приходу кінця світу?»
4. У відповідь Ісус мовив до них: «Стережіться, щоб ніхто вас не обдурив.
5. Бо чимало прийде людей, які користуватимуться іменем Моїм, кажучи: „Я — Христос” — і багатьох вони обдурять.
6. Як почуєте ви відлуння близьких боїв, та дізнаєтеся про віддаленні битви, не лякайтеся; це неодмінно має статися, але це ще не кінець.
7. Народ повстане проти народу, а царство — проти царства. Прийде голод, й землетруси траплятимуться в різних кінцях світу.
8. Та все це буде лише початком мук і страждань, то лише перші перейми, на зразок тих, що жінка має під час пологів.
9. Люди пойдуть проти вас, та віддадуть на страждання і смерть. Вас ненавидітимуть усі народи за те, що ви йшли за Мною.
15-16. «І коли ви побачите „гидоту спустошення” на святому місці Храму, про яку казав пророк Даниїл (той, хто читає, має зрозуміє, про що йдеться), то всі, хто лишатимуться в Юдеї на той час, змушені будуть рятувати життя, тікаючи в гори.
17-18. Вони мусять тікати не гаячи часу: хто сидітиме на даху своєї оселі, не повинен спускатися по свої пожитки, а хто працюватиме в полі, тому не слід забігати додому по вбрання своє.
48-49. Уявіть собі навпаки, поганого слугу, який говорить сам собі: „Мій господар забарився” — і тоді почне бити інших слуг, їсти й пити з п’яницями.