8. Не дозволяйте, щоб звали вас вчителями, бо один у вас Вчитель, а всі ви — лише брати та сестри.
9. Не називайте нікого на землі отцем своїм, бо лише один Отець у вас — на Небі.
10. Так само хай не звуть вас господарями, бо лише один у вас Господар — це Мeсія.
11. Але найбільшим серед вас має бути слуга ваш.
12. І хто підносить себе, вихваляючись, той буде принижений, а хто принижує себе, того буде піднесено.
13. Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви зачиняєте людям двері до Царства Божого. Самі ви не входите до нього і не даєте ввійти тим, хто заслуговує.
14. [Горе вам, лицеміри, книжники та фарисеї! Ви грабуєте вдовині хати, при тому подовгу молячись про людське око. За те вам кара буде ще більша.]
15. Горе вам, лицеміри, книжники і фарисеї! Ви йдете землями, пливете морями, щоб залучити на свій бік хоча б одного прихильника, а коли навчите його, то робите його вдвічі гіршим за себе, і разом ви заслуговуєте на пекло.
16. Горе вам, сліпі поводирі, які кажуть: „Якщо хто клянеться Храмом, то це нічого не означає, а якщо клянеться золотом, що в Храмі, то мусить виконати обіцянку”.
17. Ви нерозумні сліпці! Що важливіше — золото, чи Храм, що освячує його?
18. Ви кажете: „Якщо хтось вівтарем клянеться, то це нічого не означає, а якщо клянеться дарами, що на ньому, то мусить виконати обіцяне”.
19. Сліпці! Що важливіше — дари, чи вівтар, що освячує їх?
20. Отже, якщо хто клянеться вівтарем, той клянеться й дарами, що на ньому.
21. Якщо хтось клянеться Храмом, то також клянеться і Тим, Хто перебуває в ньому.