5. Але ніхто на те не звернув уваги, і всі розійшлися — один повернувся до роботи в полі, другий до інших справ.
6. Всі інші, котрі були запрошені, схопили царських слуг, познущалися з них, а потім убили.
7. Тоді цар розгнівався й послав своє військо, і покарав убивць, а їхнє місто спалив.
8. І сказав цар своїм слугам: „Усе готове для весілля, але ті, хто були запрошені, не гідні бути на ньому.
9. Отже, вийдіть на вулиці й на кожному куті запрошуйте кого побачите”.
10. Тоді слуги пішли й запросили всіх, кого побачили: як добрих, так і лихих людей. Весільна зала була повна гостей.
13. Тоді цар наказав своїм слугам: „Зв’яжіть йому руки й ноги та й киньте у темряву, де тільки ридання і скрегіт зубів від болю.
14. Бо багато покликаних, але мало вибраних”».