4. Він знову послав слуг сказати усім запрошеним: „Слухайте! Все вже приготовано для весілля, бичків та іншу худобу вже забито, і страви вже на столі. Приходьте на весілля!”
5. Але ніхто на те не звернув уваги, і всі розійшлися — один повернувся до роботи в полі, другий до інших справ.
6. Всі інші, котрі були запрошені, схопили царських слуг, познущалися з них, а потім убили.
7. Тоді цар розгнівався й послав своє військо, і покарав убивць, а їхнє місто спалив.
8. І сказав цар своїм слугам: „Усе готове для весілля, але ті, хто були запрошені, не гідні бути на ньому.
9. Отже, вийдіть на вулиці й на кожному куті запрошуйте кого побачите”.
10. Тоді слуги пішли й запросили всіх, кого побачили: як добрих, так і лихих людей. Весільна зала була повна гостей.
13. Тоді цар наказав своїм слугам: „Зв’яжіть йому руки й ноги та й киньте у темряву, де тільки ридання і скрегіт зубів від болю.
14. Бо багато покликаних, але мало вибраних”».
15. Тоді фарисеї пішли й почали радитись між собою, як би зловити Ісуса на слові.
16. Вони послали до Ісуса своїх учнів разом з іродіанцями, які мовили таке до Нього: «Вчителю, ми знаємо, що Ти — чоловік чесний, правдиво наставляєш на шлях Божий, і не зважаєш на те, хто і що про Тебе подумає, бо не дивишся на чин та звання людей.
17. Тож скажи нам, як ти вважаєш, чи справедливо сплачувати податки цезареві, чи ні?»