1-2. Коли Ісус і Його учні наблизилися до Єрусалиму, вони зупинилися у місті Ветфаґія, що біля Оливної гори. Тоді Він відіслав двох Своїх учнів з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнуту ослицю з віслючком. Відв’яжіть їх і приведіть до Мене.
3. А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте його?” — то ви мусите відповісти: „Віслючок потрібен Господу, але Він незабаром пришле його сюди”».
4. Сталося так, щоб збулося сказане пророком:
5. «Перекажіть дочці Сіона:„Поглянь! Твій Цар іде до тебе!Він покірливий їде верхи на ослиці,так, на віслючку, народженому від в’ючної тварини”». Захарія 9:9
6. Отож учні пішли й зробили, як Він велів.
7. Вони привели ослицю з віслючком, поклали на них свій одяг, а Ісус сів верхи.
45-46. Почувши цю притчу, головні священики та фарисеї зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би схопити Його, але побоялися народу, бо всі люди вважали Ісуса пророком.