16. «Ти чуєш, що ці діти гукають?» Ісус відповів їм: «Так, Я чую. Хіба не читали ви:„В уста дітей та немовлят Ти вклав слова похвали?”»
17. Тоді Він покинув їх і пішов з Єрусалиму до Віфанії і там заночував.
18. Рано-вранці, повертаючись до Єрусалиму, Ісус дуже зголоднів.
19. Побачивши фіґове дерево край дороги, Він підійшов до нього, але не знайшов на ньому нічого, крім самого листя. Тоді ж Ісус мовив до нього: «Нехай же повік більше не буде плодів на тобі!» І дерево враз всохло.
20. Побачивши це, учні здивувалися й запитали: «Як могло дерево вмить всохнути?»
21. Ісус відповів: «Істинно кажу вам: коли матимете ви віру і не сумніватиметесь, що збудеться те, чого ви просите, то зможете не лише зробити те, що Я з цим деревом, але й якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море” — то й те неодмінно збудеться.
22. Якщо ви вірите, то отримаєте усе, що проситимете в молитві».
23. Коли Ісус прийшов до двору Храму й почав навчати людей, головні священики й старійшини підійшли до Нього й запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?»
24. У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю.
25. Скажіть Мені: Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей?»Головні священики та юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що воно від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?”
26. А якщо скажемо, що воно від людей, то народ розгнівається на нас. (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком)».