1. «Царство Боже подібне до господаря, який рано-вранці вийшов, щоб найняти робітників на свій виноградник.
2. Домовившись про платню (по динару за день), він відіслав робітників до виноградника.
3. Годині о дев’ятій ранку господар вийшов з дому і, проходячи повз ринок, помітив кількох чоловіків, які стояли без діла.
4. Хазяїн сказав їм: „Ви також ідіть працювати до мого виноградника, і платня буде по справедливості”.
5. І ті пішли. Він ще й ще раз виходив з дому — десь опівдні, а потім о третій годині дня, — і робив так само.
6. О п’ятій пополудні господар знову вийшов і пішов туди. Побачивши кількох чоловіків, спитав їх: „Чому ви стоїте тут цілий день без діла?”
7. Вони йому відповіли: „Бо ніхто нас не найняв”. Він їм каже: „Ви також ідіть працювати до мого виноградника”.
8. Ввечері господар мовив до свого управителя: „Поклич робітників і заплати їм, спочатку останнім і так до перших”.
9. Отже, всі найняті о п’ятій прийшли і одержали по динару.
10. Коли ж перші підійшли, то думали, що одержать більше, але теж одержали по динару кожний.
11-12. Одержавши платню, вони почали дорікати, кажучи: „Ці останні працювали лише годину, а ти зрівняв їх з нами. Ми ж працювали весь день і весь день зносили втому і спеку”.
13. І відповів одному з них власник виноградника: „Друже, я не ображаю тебе. Хіба ти не погодився працювати за один динар?
14. Візьми своє і йди додому. Я ж хочу дати цьому останньому стільки, скільки й тобі.
15. Чи я не можу робити так, як вважаю за потрібне, з тим, що належить мені? Може, ти заздриш, що я щедрий?”
16. Отак і в Царстві Небесному — останні будуть першими, а перші — останніми».
17. Дорогою до Єрусалиму Ісус покликав Своїх учнів і наодинці мовив до них: