15. На те Петро сказав Йому: «Поясни нам значення притчі про те, що оскверняє людину».
16. Ісус мовив: «То ви ще й досі не зрозуміли?
17. Невже ви не знаєте, що все, що потрапляє людині до рота, йде у шлунок, а потім з тіла до відхожого місця?
18. А що виходить з уст, те йде від серця, а саме це й оскверняє людину.
19. Кажу Я це, бо від серця йде все зло: лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, лихослів’я та наклепи.
20. Ось що оскверняє людину. А їсти, не омивши руки, — це не осквернить її».
21. Ісус пішов звідти й подався до земель Тира та Сидона.
22. І прийшла до Нього одна з місцевих жінок, ханаанка, й почала голосити: «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давидів! У мене дочка біснувата, дуже страждає».
23. Та Ісус нічого їй не відповів. Тоді учні підійшли до Нього й почали просити: «Прожени її! Вона весь час іде за нами й кричить!»
24. У відповідь Він мовив: «Я посланий лише до заблудлих овець народу ізраїльського».
25. Тоді вона підійшла до Ісуса, вклонилася і сказала: «Господи, поможи мені!»
26. І сказав Ісус: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам».
27. Тоді вона каже: «Це правда, Господи, але навіть собаки їдять ті крихти, що падають зі столу їхнього хазяїна».