Від Матвія 13:32-40 Свята Біблія [Новий Заповіт]: Сучасною Мовою (UMT)

32. Воно є найменшою зерниною, але коли воно пускає паросток і виростає, то стає найбільшою рослиною серед усієї городини, неначе дерево — з такими розлогими гілками, що навіть птахи можуть гніздитися в її вітті».

33. Ще одну притчу розповів Ісус: «Царство Небесне подібне до дрібки дріжджів, які жінка змішує з трьома мірками борошна і залишає так, поки все тісто зійде».

34-35. Ісус про все говорив притчами до людей. Не було нічого, про що б Він мовив, не використовуючи притчі, щоб могло збутися сказане устами пророка:«Я говоритиму притчами і відкрию таємне,що було приховане із дня створення світу». Псалми 78:2

36. Тоді Ісус відпустив натовп і пішов додому. Підійшли учні до Нього й попросили: «Поясни нам притчу про бур’ян у полі».

37. І промовив Він у відповідь: «Той, хто сіє добре зерно, — то Син Людський.

38. Поле — то світ. Добре зерно — то сини Царства Божого. Бур’ян — то сини лукавого.

39. Ворог, що посіяв його — диявол. Жнива — то кінець світу. Женці — то Ангели.

40. Отже, як збирають бур’ян і спалюють його у вогні, так буде і при кінці світу.

Від Матвія 13