3. Він багато чого навчав їх, розмовляючи притчами.Він сказав: «Вийшов селянин і заходився сіяти.
4. Коли він розкидав зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його.
5. Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко,
6. та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння.
7. Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки.
8. Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у сто, шістдесят, та тридцятеро разів більше від посіяного.
9. Той, хто має вуха, нехай почує!»
10. Ісусові учні підійшли до Нього й запитали: «Чому Ти притчами розмовляєш з людьми?»
11. У відповідь Ісус мовив до них: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а їм — не дано.
12. Адже хто має розуміння, тому додасться ще більше, й він матиме надмірно, а хто не має, в того відніметься і той дріб’язок, що йому належить.
13. Я говорю до них притчами, бо вони, дивлячись, не бачать, а слухаючи, не чують і не розуміють.
14. В цих людях справджується пророцтво Ісаї:„Ви, люди, будете слухати і почуєте,але не зрозумієте,будете дивитися й побачите,але не зрозумієте, що бачили.