9. Взуйте сандалії, а вбрання візьміть тільки те, що на вас.
10. І як зайдете до чиєїсь оселі, то вже і лишайтеся там, доки не покинете те місто.
11. А якщо десь вас не приймуть або не слухатимуть вашого слова, то залишіть те місто й обтрусіть порох з ніг ваших, як попередження проти тих людей».
12. І пішли апостоли й почали проповідувати, щоб люди каялися в гріхах своїх.
13. Багато демонів вони вигнали та багатьох недужих намащували оливою і зціляли їх.
14. Цар Ірод почув про Ісуса, бо Його ім’я стало відоме повсюдно. Дехто казав: «Цей чоловік є Іоаном Хрестителем, який повстав із мертвих і тому має таку чудодійну силу».
15. Інші стверджували: «То Ілля». А ще інші міркували: «То пророк, такий, які були в давні часи».
16. Тож коли про все це почув Ірод, він сказав: «Іоан, якому я відтяв голову, повстав із мертвих».
17. Ірод сам віддав наказ схопити Іоана й кинути його до в’язниці. І зробив він це, щоб задовольнити Іродіаду, яка була дружиною Іродового брата Пилипа, але пізніше Ірод узяв з нею шлюб.
18. Іоан попереджав Ірода: «Не годиться тобі брати за себе дружину брата свого».
21. Та от настав сприятливий день, коли на свій день народження Ірод запросив на обід своїх урядовців, воєначальників і найможновладніших людей Ґалилеї.
22. Дочка Іродіади прийшла на свято й дуже догодила своїм танком Іродові та його гостям. Тож цар звернувся до неї: «Проси все, що побажаєш. І я дам тобі».
23. І він поклявся їй: «Я дам тобі все, що попросиш, хоч півцарства!»
24. Та вийшла й запитала в матері: «Що мені попросити?» І мати навчила її сказати: «Дай мені голову Іоана Хрестителя на тарілці».
25. Дівчина тут же попрохала царя: «Будь ласка, подай мені зараз голову Іоана Хрестителя на тарілці».
26. Цар дуже засмутився, але вже дав обіцянку в присутності своїх гостей, й тому не хотів їй відмовити.
29. Коли Іоанові учні почули про те, вони прийшли й забрали його тіло та поклали у гробницю.
30. Всі апостоли повернулися до Ісуса й розповіли про все, що зробили, та чого людей вчили.