4. То Ісус мовив до них: «Немає пророка без пошани, хіба що в його рідному місті або серед родичів, або ж у своєму домі».
5. І ніяке диво не міг Він там звершити, хіба що на кількох хворих поклав Він руки Свої, зціливши їх.
6. Він був здивований невірою тих людей. Тож пішов Він навколишніми селами, навчаючи народ.
7. Ісус покликав дванадцять апостолів, та почав надсилати їх по двоє, наділивши їх владою виганяти нечистих духів.
8. І наказав їм Ісус: «Нічого не беріте з собою в дорогу, крім палиці самої: ні хліба, ні торби, ні грошей.
9. Взуйте сандалії, а вбрання візьміть тільки те, що на вас.
39-40. Ісус наказав учням розсадити людей на зеленій траві групами по сто й по п’ятдесят чоловік.
41. Взявши п’ять хлібин й дві рибини, Ісус підвів очі до неба й возніс хвалу Богові за їжу. Він розломив хліби і роздав їх Своїм учням, щоб вони нагодували народ. Так само розділив Він між ними усіма й дві рибини.
42. Всі люди поїли й наїлися,
43. а потім учні ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі.
44. А тих, хто їли, було близько п’яти тисяч чоловіків.
45. Одразу ж після цього Ісус звелів Своїм учням сісти в човен і плисти на інший берег озера, до Вефсаїди, а Сам залишився, щоб відпустити людей.
46. Відпустивши народ, Він пішов на гору помолитися.