3. Він сказав: «Послухайте! Вийшов селянин і заходився сіяти.
4. Коли він кинув на ріллю зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його.
5. Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко,
6. та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння.
7. Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки, і ті не дали врожаю.
8. Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більше від посіяного».
9. Потім Він додав: «Той, хто має вуха, нехай почує!»
10. Коли натовп залишив Ісуса, то дванадцать апостолів та інші Його послідовники запитали Його про притчі.
13. Ісус сказав учням Своїм: «Хіба ви не зрозуміли цієї притчі? Якщо ви не зрозуміли цієї, як же ви зрозумієте інші притчі?
14. Сіяч сіє Слово Боже в людях.
15. Одні люди, як ті зерна при дорозі, де Слово посіяне. Як тільки вони чують його, з’являється сатана і віднімає посіяне в них Слово.
16. Інші люди, як зерна, посіяні у кам’янистий ґрунт: коли вони чують Слово, то одразу й з радістю сприймають його.