2. Він багато чого навчав їх, розмовляючи притчами.
3. Він сказав: «Послухайте! Вийшов селянин і заходився сіяти.
4. Коли він кинув на ріллю зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його.
5. Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко,
6. та коли зійшло сонце, то обпекло паростки, і вони засохли, бо не мали глибокого коріння.
7. Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки, і ті не дали врожаю.
8. Ще інше зерно впало на добру землю й проросло, і вродило у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більше від посіяного».
9. Потім Він додав: «Той, хто має вуха, нехай почує!»
11-12. І Він їм сказав: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а для всіх інших вони скриваються в притчах:бо вони дивилися, дивилися, але не бачили,бо вони слухали, слухали, але не розуміли,а інакше навернулися й були б прощені». Ісая 6:9-10
13. Ісус сказав учням Своїм: «Хіба ви не зрозуміли цієї притчі? Якщо ви не зрозуміли цієї, як же ви зрозумієте інші притчі?
14. Сіяч сіє Слово Боже в людях.
15. Одні люди, як ті зерна при дорозі, де Слово посіяне. Як тільки вони чують його, з’являється сатана і віднімає посіяне в них Слово.
16. Інші люди, як зерна, посіяні у кам’янистий ґрунт: коли вони чують Слово, то одразу й з радістю сприймають його.
17. Але вони не мають міцного коріння, і їх вистачає ненадовго. Коли починаються гоніння чи переслідування через Слово, вони швидко зрікаються своєї віри.
18-19. Зерно, що впало серед теренів — це ті, хто чують Слово, але щоденні турботи, спокуса багатства, та інші бажання душать Слово, і воно не дає плодів.
20. Іще інші — зерно, що було посіяне в добру землю. Це ті, хто чують Слово, приймають його і приносять щедрий врожай: у тридцятеро, шістдесят та навіть у сто разів більший від посіяного».
21. І сказав їм Ісус: «Звичайно, ви заносите в приміщення світильник не для того, щоб поставити його під перевернуту посудину або під ліжко, а для того, щоб поставити його на підставку.
22. Адже немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і немає нічого таємного, що не стане відомим.
23. Той, хто має вуха, нехай почує!»
24. І далі Він сказав: «Будьте уважні й обмірковуйте те, що ви чуєте. Господь Всевишній надасть вам розуміння згідно з тим, скільки розуміння в вас зараз є. Та будьте впевнені, Він надасть вам більше, ніж ви заслуговуваєте.
25. Бо хто має розуміння, тому додасться ще більше, а хто не має, в того відніметься і той дріб’язок, що йому належить».
26. Потім Ісус сказав: «Царство Боже подібно чоловіку, який висіває в землю зерно.
27. Чоловік спить чи прокидається, а у цей час зерно пускає пагони і ростє днями й ночами — як, він навіть сам не знає.
28. Земля сама творить зерно: спершу стеблину, потім суцвіття, і нарешті — повен колос.
29. Коли збіжжя визріває, чоловік негайно береться за серп, бо настали жнива».
30. Ісус мовив: «З чим порівняти Царство Боже? Яку притчу Мені розповісти?