1. Одного разу, коли Ісус проповідував біля озера, навколо Нього зібрався величезний натовп. Тому Він увійшов у човен і сів там, а люди залишилися на березі.
2. Він багато чого навчав їх, розмовляючи притчами.
3. Він сказав: «Послухайте! Вийшов селянин і заходився сіяти.
4. Коли він кинув на ріллю зерно, то деяке впало край дороги; налетіли птахи і склювали його.
5. Інші зерна впали на кам’янистий ґрунт, де землі було мало. Вони швидко проросли, оскільки лежали неглибоко,
11-12. І Він їм сказав: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а для всіх інших вони скриваються в притчах:бо вони дивилися, дивилися, але не бачили,бо вони слухали, слухали, але не розуміли,а інакше навернулися й були б прощені». Ісая 6:9-10
18-19. Зерно, що впало серед теренів — це ті, хто чують Слово, але щоденні турботи, спокуса багатства, та інші бажання душать Слово, і воно не дає плодів.