4. Тоді Ісус сказав книжникам і фарисеям: «Чи годиться робити в суботу добро, а чи зло? Рятувати життя чи вбивати?» Та вони змовчали.
5. Ісус суворо подивився на них, але сповнився скорботи через їхню впертість. Він сказав чоловікові: «Простягни руку свою!» Той простягнув руку, й вона зцілилася.
6. Тоді фарисеї пішли геть й почали змовлятися з іродіанцями проти Ісуса, щоб знайти спосіб погубити Його.
9. Була така тіснява, що Він наказав учням приготувати для Нього невеликого човна, аби люди не задавили Його.
10. Він зцілив багатьох, тож усі хворі намагалися протовпитися, аби доторкнутися до Нього.
11. Коли ж нечисті духи бачили Його, то падали долілиць перед Ним і вигукували: «Ти — Син Божий!»
12. Але ж Він їх суворо попередив, щоб не розголошували, хто Він такий.
20. Ісус вирушив додому, але знову там зібрався такий натовп, що Ісус і учні Його навіть попоїсти не могли.
21. А рідні Ісуса, почувши про це, вийшли назустріч, щоб забрати Його, бо люди казали, що Він божевільний.
22. Книжники, які прийшли з Єрусалиму, казали: «В Нього вселився Вельзевул! Він виганяє нечистих не інакше, як владою володаря демонів!»
23. Ісус погукав їх і заговорив до них притчами: «Як може сатана виганяти сатану?
24. Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине.