21. А рідні Ісуса, почувши про це, вийшли назустріч, щоб забрати Його, бо люди казали, що Він божевільний.
22. Книжники, які прийшли з Єрусалиму, казали: «В Нього вселився Вельзевул! Він виганяє нечистих не інакше, як владою володаря демонів!»
23. Ісус погукав їх і заговорив до них притчами: «Як може сатана виганяти сатану?
24. Кожне царство, поділене міжусобною ворожнечею, гине.
25. Якщо брат повстане на брата, така родина не зможе вціліти.
26. І якщо сатана почне боротися сам із собою, то не вціліти йому, настане йому кінець.
27. Ясна річ, ніхто не зможете вдертися до хати дужого чоловіка й пограбувати його майно, якщо спершу не зв’язати господаря.
28. Тому кажу Я вам, чоловік може отримати прощення всіх своїх гріхів та блюзнірств, що він мовить проти Бога,
29. але той, хто поганить ім’я Духа Святого, не матиме прощення. Більше того, на ньому лежатиме вічний гріх».
30. Так відповів Ісус тим, хто казав, що Він був одержимий нечистим духом.
31. Прийшли до Ісуса Його мати й брати. Вони зупинилися надворі й попросили погукати Його.
32. Навколо Ісуса сиділо багато людей, тож вони сказали Йому: «Поглянь! Он мати, брати й сестри Твої чекають на Тебе зовні».
33. У відповідь Ісус сказав: «Хто є Моєю матір’ю і братами Моїми?»
34. Він обвів поглядом усіх, хто сидів навколо Нього й повів далі: «Ось вони: Моя мати і брати Мої!
35. Хто виконує волю Божу, той і є Моїм істинним братом, сестрою, і матір’ю».