38. Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне».
39. І знову відійшов Він і молився про те ж саме.
40. Коли Ісус повернувся до учнів, то знову побачив, що вони сплять, бо повіки їхні поважчали. Знічені, вони не знали, що й сказати.
41. І підійшов Він утретє й сказав їм: «Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить. Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників.
42. Вставайте! Ходімо! Дивіться, ось зрадник Мій наближається!»
43. Поки Ісус це казав, з’явився Юда, один з дванадцятьох апостолів, а з ним разом і великий натовп з мечами та палицями. Цих людей послали головні священики, книжники та старійшини.
44. Юда пообіцяв подати їм знак, кажучи: «Той, кого я поцілую, і є Ісус. Заарештуйте Його і візьміть під варту».
45. Тож він підійшов до Ісуса й, сказавши: «Вчителю» — поцілував Його.
46. Тоді деякі чоловіки з натовпу схопили Ісуса і взяли Його під варту.
47. Один із тих, хто стояв поруч із Ним, вихопив свого меча і, вдаривши слугу первосвященика, відтяв йому вухо.
48. Тоді Ісус звернувся до натовпу зі словами: «Ви прийшли, щоб схопити Мене, як розбійника, з мечами та палицями.
49. Я ж щодня був з вами у Храмі, навчаючи людей, та ви не заарештували Мене. Однак все це сталося, щоб збулося все, що було написане у Святому Писанні».
50. Тоді всі учні залишили Його і повтікали геть.
51-52. Серед Ісусових послідовників був один юнак, одягнений у лляну ряднину на голе тіло. Його також намагалися схопити, але він кинув ту ряднину і втік голий.
53. Ті люди, які схопили Ісуса, відвели Його до хати первосвященика, у якого зібралися головні священики, старійшини та книжники.
54. А Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом аж до самого помешкання первосвященика Каяфи. Увійшовши до подвір’я, Петро сів там разом із охоронцями, гріючись біля багаття.
55. Головні священики й весь Синедріон намагалися вишукати свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть, але нічого знайти не могли.
56. Хоча і багато людей лжесвідчили проти Нього, але всі ті свідчення не збігалися одне з одним.
57. Деякі з присутніх вставали й зводили наклепи на Ісуса, кажучи:
58. «Ми самі чули, як Він говорив: „Я зруйную цей Храм рукотворний і за три дні відбудую інший, нерукотворний”».
59. Але й в цьому їхні свідчення не узгоджувалися одне з другим.