26. А щодо воскресіння з мертвих, то хіба не читали ви в книзі Мойсеєвій, де йдеться про палаючий кущ? Бог сказав Мойсеєві: „Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова”.
27. Тобто Господь є Богом живих, а не мертвих. Тож усі вони — живі. Саме тому ви, саддукеї, глибоко помиляєтесь».
28. Один із книжників, наблизившись до Ісуса, слухав, як Він розмоляв з саддукеями, та фарисеями. Побачивши, як добре Ісус відповідав, книжник запитав Його: «Вчителю, яка заповідь Закону є найважливішою?»
29. Ісус відповів: «Ось найважливіша заповідь: „Слухай, Ізраїлю! Всевишній Господь наш — єдиний Бог.
30. Тож любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, всім розумом і силою своєю”.
31. Друга за важливістю заповідь така: „Любіть ближнього свого, як себе самого”. Немає важливішої заповіді, ніж оці дві».
32. І книжник погодився: «Добре сказано, Вчителю. Ти маєш слушність, кажучи: Господь Всевишній — єдиний Бог, і немає іншого, крім Нього.
33. Кожен мусить любити Його всім серцем, усім розумінням і силою своєю, а також любити ближнього свого, як себе самого, — усе те є багато важливішим за всі підношення й пожертви».
34. Почувши таку мудру відповідь, Ісус сказав книжникові: «Ти недалекий від Царства Божого». І відтоді ніхто не наважувався Ісуса про щось питати.
35. Навчаючи у Храмі, Ісус говорив: «Чому книжники стверджують, що Христос — Син Давидів?
36. Адже сам Давид, якого надихнув Дух Святий, казав:„Господь Бог мовив до Господа мого:„Сядь по праву руку від Мене,доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх””. Псалми 110:1
37. Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?»Та величезний натовп слухав Ісуса з задоволенням.
38-39. Ісус продовжував навчати народ, кажучи: «Стережіться книжників: вони люблять походжати в довгому вбранні, виглядаючи важливо. Вони полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб у них були найповажніші місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах.
40. А самі вони оббирають вдів і виживають їх із їхніх осель, а потім моляться довго напоказ, щоб виглядати щирими. Господь покарає їх найтяжче».
41. Ісус сів біля жертовної скриньки у Храмі й почав стежити, як люди кладуть гроші до скарбнички. Й чимало багатіїв залишали там значні суми.
42. Аж ось підійшла бідна вдова й поклала дві дрібні мідні монети.