30. Симонова теща лежала в лихоманці, тож люди розповіли про неї Ісусу.
31. Ісус підійшов до неї, взяв її за руку й допоміг підвестися. Лихоманка залишила жінку й вона почала прислуговувати їм.
32. Коли настав вечір, після заходу сонця, до Нього привели багатьох хворих і одержимих нечистим.
33. Усе місто зібралося під дверима.
34. Багатьох недужих на різні хвороби Він зцілив, і з багатьох вигнав демонів. Та говорити тим нечистим духам Ісус не дозволяв, бо вони знали, хто Він такий.
35. Рано-вранці, до схід сонця, Ісус залишив оселю, усамітнився в безлюдному місці й там молився.
36-37. Симон і ті, хто були з ним, пішли шукати Ісуса й, знайшовши Його, звернулися до Нього: «Всі Тебе шукають».
38. Але Ісус відповів їм: «Нам потрібно йти до інших міст, щоб Я міг проповідувати Божу вість і там, бо саме для цього Я й прийшов».
39. Так Він мандрував Ґалилеєю, проповідуючи в синагогах та виганяючи демонів.
40. Одного разу прийшов до Ісуса прокажений і, впавши долілиць перед Ним, змолився: «Якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене».
41. Перейнявшись милосердям, Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!»
42. Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він став чистим.
43. Ісус відіслав його, суворо застерігши при тому:
44. «Дивися ж, нікому не кажи про те, що Я для тебе зробив, а піди й покажися священику, та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей. Це й буде свідченням твого одужання».
45. Але той чоловік пішов і почав повсюди розповідати про те, як Ісус зцілив його хворобу. Через те Ісус більше не міг відкрито ввійти у місто, та залишався в безлюдних місцях, але ж люди приходили до Нього звідусіль.