28. Чутка про Нього хутко поширилася по всій Ґалилеї.
29. Ісус та всі учні Його залишили синагогу й попрямували до оселі Симона і Андрія. Яків й Іоан пійшли разом з ними.
30. Симонова теща лежала в лихоманці, тож люди розповіли про неї Ісусу.
31. Ісус підійшов до неї, взяв її за руку й допоміг підвестися. Лихоманка залишила жінку й вона почала прислуговувати їм.
32. Коли настав вечір, після заходу сонця, до Нього привели багатьох хворих і одержимих нечистим.
33. Усе місто зібралося під дверима.
34. Багатьох недужих на різні хвороби Він зцілив, і з багатьох вигнав демонів. Та говорити тим нечистим духам Ісус не дозволяв, бо вони знали, хто Він такий.
35. Рано-вранці, до схід сонця, Ісус залишив оселю, усамітнився в безлюдному місці й там молився.
36-37. Симон і ті, хто були з ним, пішли шукати Ісуса й, знайшовши Його, звернулися до Нього: «Всі Тебе шукають».
38. Але Ісус відповів їм: «Нам потрібно йти до інших міст, щоб Я міг проповідувати Божу вість і там, бо саме для цього Я й прийшов».
39. Так Він мандрував Ґалилеєю, проповідуючи в синагогах та виганяючи демонів.
40. Одного разу прийшов до Ісуса прокажений і, впавши долілиць перед Ним, змолився: «Якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене».
41. Перейнявшись милосердям, Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!»
42. Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він став чистим.