9. Та Ірод сказав: «Я відтяв голову Іоанові. То хто ж це Такий, про Кого я стільки всякого чую?» Він увесь час прагнув побачити Ісуса.
10. Коли апостоли повернулися, вони розповіли Ісусові про все, що зробили. Узявши їх із Собою, Ісус потай вирушив до міста Вефсаїди.
11. Та люди довідалися про це й подалися за Ним слідом. Прийнявши їх, Ісус розповідав їм про Царство Боже, а також зцілював хворих.
12. Наближався вечір. Дванадцятеро апостолів прийшли до Нього й сказали: «Це місце безлюдне, тож відпусти людей, аби могли вони піти по довколишніх селах і хуторах, щоб знайти їжу та нічний притулок».
13. Та Ісус відповів апостолам: «Ви нагодуйте їх!» Вони кажуть: «У нас нічого немає, крім п’яти хлібин та двох рибин. Хіба Ти бажаєш, щоб ми пійшли й придбали якоїсь їжі для цих людей? Але ж тут занадто багато народу!»
14. (З ними йшло близько п’яти тисяч чоловіків). Однак Ісус сказав Своїм учням: «Розсадіть людей групами приблизно по п’ятдесят чоловік».
15. Вони послухалися й усіх посадили на землю.
16. Взявши п’ять хлібин й дві рибини, Ісус підвів очі до неба й возніс хвалу Богові за їжу. Потім Він розломив хліби і розділив рибу, й роздав Своїм учням, щоб вони нагодували народ.
17. Всі люди поїли, і наїлися, потім ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі.
18. Якось, коли Ісус молився на самоті, прийшли до Нього Його учні. Ісус запитав їх: «Що кажуть люди — хто Я?»
19. Вони відповіли: «Одні кажуть, що Ти — Іоан Хреститель, інші — Ілля, а дехто вважає Тебе одним із пророків минулого, який воскрес та повернувся у світ».
20. Тоді Ісус мовив учням Своїм: «А ви як думаєте, хто Я такий?» І відповів Йому Петро:«Ти — Христос, Який прийшов від Бога».
23. І далі Він мовив до всіх Своїх учнів: «Якщо хтось бажає йти за Мною, той мусить зректися себе, узяти на себе свій щоденний хрест і рушати за Мною.
24. Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене, врятує його.
25. Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але знищить або занапастить душу свою?
26. Той, хто буде соромитися Мене й Мого вчення, то і Син Людський посоромиться його, коли явиться, у Своїй Славі й Славі Свого Батька та святих Ангелів.
27. Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Царство Боже».
28. Сталося так, що десь днів вісім після того, як Ісус промовив це, Він взяв з Собою Петра, Іоана та Якова й вирушив з ними на гору молитися.
29. І от коли Ісус молився, обличчя Його змінилося, а вбрання стало сліпучо білим.
30. Тоді раптом Мойсей та Ілля явилися їм і почали розмовляти з Ісусом.