35. Звідти ж пролунав Голос: «Це Мій Син — Мій Обранець. Слухайтеся Його!»
36. Коли Голос замовк, там більше з ними нікого не було, крім Самого Ісуса. Учні Його мовчали, і нікому не розповіли тоді про те, що бачили.
37. Наступного дня, коли Ісус, Петро, Яків та Іоан повернулися з гори, то побачили, що їх зустрічав великий натовп.
38. Зненацька, один чоловік з-поміж натовпу вигукнув: «Учителю, благаю Тебе, змилуйся над сином моїм, бо він же моя однісінька дитина!
39. Час від часу нечистий хапає його, і тоді хлопець кричить несамовито. Дух так колотить його, що аж піна на устах у дитини виступає; дух мучить його і майже ніколи не залишає.
40. Я благав учнів Твоїх вигнати нечистого, але вони не змогли».
41. І мовив Ісус у відповідь: «О невірний і заблудлий роде! Скільки ж ще часу Мені бути з вами і вас терпіти? Приведи свого сина до Мене».
42. Коли хлопчик підходив, нечистий дух раптом кинув його на землю й шалено затряс. Та Ісус заговорив суворо до нечистого духа й заборонив це йому і, зціливши дитину, віддав батькові.
43. Усі присутні були враженні міццю Божою.Та поки люди дивувалися з усього, що Він діяв, Ісус звернувся до Своїх учнів:
44. «Добре затямте все, що Я зараз скажу вам: незабаром Сина Людського буде віддано до рук людей».
45. Однак учні Його не розуміли цих слів. Зміст був прихований від них, тож вони не могли збагнути цього, а перепитати Ісуса боялися.
46. Ісусові учнями зародилася сперечка про те, хто з них є найвеличнішим.