7. Інші зерна впали серед теренів, що вигналися й задушили паростки.
8. А решта зерна впала на добру землю й проросла, і зерно вродило в сотні разів більше від посіяного».Розповівши цю притчу, Ісус завершив: «Той, хто має вуха, нехай почує!»
9. Учні запитали Ісуса, що означає ця притча.
10. Тоді Він відповів: «Тільки вам дано знати таємниці Царства Божого, а для всіх інших вони скриваються в притчах, щобдивились вони, але не бачили,чули, але не розуміли». Ісая 6:9
11. «Ось вам пояснення притчі: зерно — то Слово Боже.
12. Зерно, що впало при дорозі — це ті, хто чує Слово, але з’являється диявол і віднімає Слово з їхніх сердець, щоб не мали віри. І не буде вже їм спасіння.
13. Інші люди, як зерна, що впали у кам’янистий ґрунт: коли вони чують Слово, то одразу й з радістю сприймають його, але не мають міцного коріння. Вони вірять якийсь час, але настає час випробувань, і вони відвертаються від Господа.
14. Зерно, що впало серед теренів — це ті, хто чують Слово, але щоденні турботи, спокуса багатства, та інші радощі життя душать Слово, і воно не дає плодів.
15. А зерно, що впало на добру землю — це люди з добрими й чесними серцями, які чують Слово й підкоряються йому. Тож наполегливістю своєю вони приносять щедрий врожай».
16. «Ніхто не ставить запаленний світильник під перевернуту посудину або під ліжко. Навпаки, його ставлять на підставку, щоб кожен, хто зайде в приміщення, бачив світло.
17. Адже немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і немає нічого таємного, щоб не вийшло на чисту воду.
18. Будьте уважні й обмірковуйте те, що ви чуєте. Бо хто має розуміння, тому додасться ще більше, а хто не має, в того відніметься і той дріб’язок, який, як йому здається, йому належить».
19. Прийшли до Ісуса Його мати й брати, але не могли наблизитися до Нього через те, що Його оточував натовп.
20. Ісусові сказали: «Поглянь! Он мати й брати Твої чекають зовні і бажають бачити Тебе».
21. У відповідь Ісус сказав: «Моя мати і брати — це ті, хто слухає Слово Боже й виконує його».
22. Одного дня було так, що Ісус сів у човен разом зі Своїми учнями й мовив до них: «Нумо, перепливемо на інший берег озера!» І вони вирушили.
23. Поки вони пливли, Ісус заснув, а на озеро налетів штормовий вітер. Човен почав наповнюватися водою.