39. «Повертайся додому й розкажи всім, що Бог зробив для тебе». І чоловік пішов, по цілому місту розповідаючи про те, що Ісус зробив для нього.
40. Коли Ісус повернувся до Ґалилеї, великий натовп вітав Його.
41-42. Саме тоді прийшов голова синагоги на ймення Яїр. Він упав до Ісусових ніг і благав піти до нього додому, оскільки там помирала його єдина дочка, якій було дванадцять років. І коли Ісус йшов з Яїром, величезний натовп з усіх сторін щільно оточував Його.
43. У натовпі була жінка, яка вже дванадцять років страждала від кровотечі. Вона витратила все, що мала, на лікарів, та ніхто з них не зміг допомогти їй.
44. Жінка підійшла ззаду до Ісуса й торкнулася краю Його плаща. Тієї ж миті кровотеча припинилася.
45. Ісус запитав: «Хто це торкнувся Мене?» Оскільки всі відмовлялися, Петро відповів: «Господи, натовп зусебіч напирає на Тебе і тисне».
46. Та Ісус сказав: «Хтось торкнувся Мене, бо Я відчув, як сила вийшла з Мене».
47. Коли жінка зрозуміла, що їй не вдасться залишитися непоміченою, затремтіла і впала долілиць перед Ісусом. Перед усіма присутніми вона сказала, чому торкнулася Його і як миттю одужала.
48. Ісус сказав їй: «Дочко, віра твоя зцілила тебе! Йди з миром».
49. Поки Ісус ще говорив, чоловіки прийшли з дому Яїра й сказали йому: «Твоя дочка померла. Навіщо турбувати Учителя?»
50. Та Ісус почув ці слова й мовив до Яїра: «Не бійся. Лиш вір, і вона одужає».
51. Прийшовши до дому, Ісус нікому не дозволив заходити з Ним, крім Петра, Іоана, Якова та батьків дитини.
52. Усі присутні плакали й сумували за дівчинкою. Ісус мовив: «Не плачте! Вона не померла, а просто спить».
53. Та люди почали насміхатися з Нього, знаючи, що вона таки померла.
54. Тоді Ісус узяв її за руку й мовив: «Дівчинко, вставай!»