5. Головні священики та книжники почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?”
6. А якщо скажемо, що від людей, то весь цей люд закидає нас камінням, адже вони вважають, що Іоан був справді пророком».
7. Тож вони відповіли: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення».
8. Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я все це роблю».
9. Після того Ісус розповів людям таку притчу: «Один чоловік посадив виноградник. Потім здав виноградник в оренду та й надовго вирушив у мандри.
42-43. Адже сам Давид сказав у книзі Псалмів:„Господь Бог мовив до Господа мого:„Сядь по праву руку від Мене,доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх””. Псалми 110:1
44. Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?»
45. Поки всі слухали, Ісус сказав Своїм учням:
46. «Стережіться книжників: вони люблять походжати в довгому вбранні, виглядаючи важливо. Вони полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб у них були найповажніші місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах.
47. А самі вони оббирають вдів і виживають їх із їхніх осель, а потім моляться довго напоказ, щоб виглядати щирими. Господь покарає їх найтяжче».