3-4. У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання. Скажіть Мені: Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей?»
26. Почувши таку відповідь, вивідники не могли схопити Його за те, що Він говорить перед людьми й, вражені його словами, вони замовкли.
27. Декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його:
28. «Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”.
29. От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, не залишивши дітей.
30. Тож другий брат узяв шлюб із тією жінкою та також помер бездітним.
31. Те ж саме трапилося й з третім, а потім і з усіма сімома — вони померли, не залишивши дітей.
32. Останньою померла жінка.
33. Отже, в майбутньому житті, після воскресіння, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?»
34. Ісус відповів їм: «Люди в цьому житті одружуються.
35. Але ті, кого Бог визнає гідними ввійти у вічне життя й воскресіння з мертвих, не одружуватимуться.
36. Вони будуть подібні до Ангелів і не зможуть більше вмерти. Вони — діти Божі, оскільки Господь воскресив їх з мертвих.
37. Мойсей, в історії про палаючий кущ, ясно показав, що мертві воскресають, коли назвав Господа „Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова”.
38. Тобто Господь є Богом живих, а не мертвих. Всі вони все ще живі для Господа».
39. Деякі з книжників промовили: «Добре сказано, Вчителю!»
40. І відтоді ніхто не наважувався Ісуса про щось питати.
41. Тоді Ісус запитав книжників: «Чому деякі люди стверджують, що Христос — Син Давидів?
42-43. Адже сам Давид сказав у книзі Псалмів:„Господь Бог мовив до Господа мого:„Сядь по праву руку від Мене,доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх””. Псалми 110:1
44. Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?»