12. Тоді Він сказав: «Один чоловік шляхетного походження вирушив у далеку країну. Там його мали проголосити царем, а по тому він планував повернутися додому.
13. Чоловік покликав десятьох слуг своїх і роздав їм десять мін срібла. Він сказав слугам: „Вкладайте ці гроші в діло до мого повернення”.
14. Але співвітчизники того чоловіка ненавиділи його. Вони вислали за ним навздогін посланців, щоб ті сказали в далекій країні: „Ми не хочемо, щоб цей чоловік царював над нами!”
15. Але його все одно проголосили царем, і він повернувся додому. А повернувшись, послав за тими слугами, яким роздав був гроші. Його цікавило, який прибуток вони одержали.
16. Перший з них прийшов і доповів: „Пане, твоя міна срібла принесла ще десять мін”.
17. То хазяїн сказав йому: „Гарна праця, ти добрий слуга! Оскільки ти в малому був вірний, я доручаю тобі управляти десятьма містами”.
18. Тоді прийшов другий слуга й мовив: „Пане, твоя міна принесла ще п’ять мін”.
19. Цьому слузі він сказав: „Ти правитимеш п’ятьма містами”.
20. Інший слуга прийшов і сказав: „Пане, ось твоя міна. Я тримав її загорнуту в хустину.
21. Я боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий. Ти забираєш те, чого не клав, і жнеш те, чого не сіяв”.
22. Хазяїн промовив: „Я судитиму тебе твоїми ж словами, поганий ти слуга. Ти кажеш, що знаєш, що я жорстокий чоловік, що беру там, де не клав, та жну там, де не сіяв.
23. Тобі слід було пустити гроші в обіг, то ж повернувшись, я мав би їх із прибутком”.