1. Ісус розповів їм притчу, щоб навчити їх, що треба постійно молитися й не втрачати надії.
2. Він сказав: «В одному місті був собі суддя, який Бога не боявся та й людей не поважав.
3. У той час була там собі вдова. Вона все ходила до судді й просила: „Захисти мене від мого супротивника!”
6. І запитав тоді Господь: «Чули, що сказав той неправедний суддя?
7. То чи ж не візьме Бог під захист цих обраних, що день і ніч кличуть Його? Чи ж баритиметься Він з допомогою їм?
8. Повірте, Він швидко візьме їх під Свій захист. Однак, коли прийде Син Людський, то чи знайде Він віруючих в Господа на землі?»
9. Для тих, хто був переконаний у своїй праведності й на інших дивився зверхньо, Ісус розповів таку притчу:
10. «Двоє чоловіків прийшли до Храму помолитися. Один був фарисеєм, другий — збирачем податків.
11. Фарисей стояв один і так молився: „О Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші — розбійники, шахраї та розпусники або навіть, як отой збирач податків.
12. Я пощуся двічі на тиждень, сплачую десятину з усіх своїх прибутків”.
13. А збирач податків стояв віддалік і, навіть не підводячи очей до неба, він покірливо промовляв: „О Боже, змилуйся наді мною, грішником!”
14. Повірте, цей чоловік, а не той перший, пішов додому з прощеними гріхами. Бо кожен, хто намагається піднестися, буде принижений, а кожен принижений буде піднесений».