Від Луки 17:6-16 Свята Біблія [Новий Заповіт]: Сучасною Мовою (UMT)

6. На те відповів Господь: «Якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б сказати цій шовковиці: „Вирви коріння своє з землі й переселися в море” — і вона послухалася б вас».

7. «Уявіть, що ви маєте раба, який обробляє землю або доглядає овець. Коли він з поля повертається додому, чи скажете ви йому: „Негайно іди і сідай поїж?”

8. Чи ви не скажете: „Приготуй вечерю, вдягни фартух і прислужи мені, поки я їм та п’ю, а потім і сам можеш поїсти й попити?”

9. Чи подякуєте ви слузі за те, що він виконує ваші накази?

10. Так само й з вами: коли ви виконали те, що вам було доручено, скажіть собі: „Ми слуги, котрі не заслуговують ніякої подяки. Ми лише виконували свій обов’язок”».

11. По дорозі до Єрусалиму Ісус мандрував уздовж кордону між Самарією та Ґалилеєю.

14. Побачивши їх, Ісус наказав: «Підіть і покажіться священикам». І поки ті десятеро йшли, вони цілком очистилися.

15. Та один із них, коли побачив, що він зцілений, повернувся й голосно славив Бога.

16. Він простягся долілиць біля Ісусових ніг і дякував Йому. Він був самаритянином.

Від Луки 17