1. Довкола Ісуса зібралися послухати збирачі податків і грішники.
2. А фарисеї та книжники почали дорікати: «Цей Чоловік водиться з грішниками й, навіть, їсть із ними!»
3. На те Ісус розповів їм таку притчу:
4. «Якщо хтось із вас має сто овець, і одна з них відіб’ється від отари, чи не залишить він решту дев’яносто дев’ять на вигоні і шукатиме одну заблудлу, аж доки не знайде її?
5. А як знайде, то радісно візьме на плечі й понесе додому.
6. І прийшовши додому, покличе друзів і сусідів і скаже їм: „Порадійте разом зі мною: адже я знайшов мою заблудлу вівцю!”
7. Повірте, так само й на Небі більше буде втіхи з одного грішника, який розкається, ніж із дев’яноста дев’яти праведників, котрим немає потреби каятися».
8. «Або уявіть собі жінку, яка має десять срібних драхм. Якщо вона загубить одну з них, то чи не засвітить вогонь, і чи не местиме ретельно у хаті в пошуках монети, доки не знайде її?
9. А коли знайде, то покличе подруг і сусідок, і скаже їм: „Порадійте разом зі мною: адже я знайшла загублену драхму!”
10. Повірте, так само радіють і Ангели Божі за кожного грішника, який розкаявся в гріхах своїх».
11. І сказав Ісус: «У одного чоловіка було двоє синів.
12. Молодший син якось попросив: „Батьку, віддай мені мою частку майна”. І батько розділив своє добро між синами.
13. А незабаром молодший син продав майно, забрав усі гроші й вирушив у далекі краї. Жив він там безладно й розтринькав усі гроші.
14. І коли він витратив останнє, напав на ту країну, де він мешкав, жорстокий голод, та син впав у нужду.
15. Тоді він пішов і найнявся до одного з мешканців тієї країни. Той послав його в свій маєток годувати свиней.
16. Годуючи свиней, він ладен був набити живіт хоча б лушпинням, що їли свині, але й того йому не давали.