14. Та Ісус мовив до нього: «Чоловіче, хто ставив мене за суддю або посередника між вами?»
15. І звернувся Ісус до всіх присутніх: «Пильнуйте себе, остерігайтеся зажерливості, бо не наслідуватиме людина життя від майна свого».
16. І розповів Ісус притчу: «В одного багатого чоловіка земля добре родила.
17. Він думав собі: „Що ж мені робити, адже я не маю де зберігати врожай?”
18. А потім вирішив: я розберу свої клуні й збудую нові, більші. Та й звезу туди весь урожай і все своє добро.
19. Тоді я скажу собі: „Я маю удосталь добра на багато років. То ж більше не перейматимуся я клопотами, та тільки буду їсти, пити та тішитися”».
20. Але Бог сказав йому: „Нерозумний чоловіче, цієї ночі ти втратиш своє життя. Кому дістанеться добро, що ти надбав?”
21. Отак буває з тими, хто збирає собі земні скарби, та в Божих очах вони не багатіють».
22. Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про їжу та одяг, аби підтримати життя своє.
23. Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло — одягу!
24. Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Господь годує їх. А наскільки ж ви, люди, важливіші за птахів!
25. Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину.