39. Та Господь сказав йому: «Ви, фарисеї, миєте чаші й тарілки ззовні, але зсередини ви повні жадоби й лиха.
40. Нерозумні! Чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?
41. Намагайтеся очистити себе зсередини. Не обминайте бідних, та буде вам повне очищення.
42. Та горе вам, фарисеї, бо віддаєте десятину з рути, м’яти і всяких інших садових рослин, але оминаєте Закон і любов до Бога. Але ж саме Закон і любов до Господа повинні бути головними. Слід виконувати головніше, не забуваючи й про інше.
43. Горе вам, фарисеї, бо любите ви займати найпочесніші місця в синагогах, любите, щоб вас шанобливо вітали на базарах.
44. Горе вам, бо ви, як непомічені могили — люди зверху ходять по них і не знають цього».
45. Вислухавши всі ці слова, один із законників озвався: «Вчителю, кажучи це, Ти й нас ображаєш».
46. Ісус відповів: «Горе й вам, законники, бо ви встановлюєте суворі правила, котрих важко дотримуватися, та звалюєте на людей цей непосильний тягар, а самі й пальцем не поворухнете, щоб полегшити ту ношу.
47. Горе вам, бо ви будуєте могили пророкам, але це ж ваші пращури вбили їх.
48. Тож ви засвідчуєте свою згоду з діями ваших предків, бо вони вбивали, а ви будуєте могили.
49. Щодо цього, то мудрість Божа також твердила: „Я пошлю до них пророків і апостолів, і декого з них люди вб’ють, а інших переслідуватимуть”.
50-51. Тож цей рід заплатить за кров усіх пророків, пролиту з часів створення світу — від крові Авеля до крові Захарії, вбитого між вівтарем та Храмом Божим. Так, кажу вам: цьому родові доведеться заплатити за все.
52. Горе вам, законники, бо ви забрали від людей ключ до знання Бога. Ви самі не входите і перешкоджаєте іншим — тим, хто прагне».