33. Потім прийшов туди подорожній самаритянин. Коли він побачив нещасного, то сповнився співчуттям до нього.
34. Він підійшов, перев’язав рани, після того, як полив їх оливою та вином. Тоді поклав стражденного на свого віслюка, відвіз до заїжджого двору і там подбав про нього.
35. Наступного дня самаритянин дав господарю заїзду два динари й сказав: „Подбай про цього чоловіка. Якщо витратиш більше, я віддам тобі різницю, коли повернуся”.
36. То хто ж із цих трьох був ближнім чоловікові, який постраждав від грабіжників?»
37. Законник відповів: «Той, хто змилостився над ним». Тоді Ісус промовив: «Тож іди й роби так, як він».
38. Мандруючи, Ісус і Його учні зайшли якось до одного селища. І їх гостинно привітала жінка, яку звали Марта.
39. Вона мала сестру Марію, яка сіла біля Господніх ніг і слухала те, що Він говорив.
40. А Марта була дуже заклопотана по господарству. Вона підійшла до Ісуса й запитала: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя всю роботу звалила на мене саму? Скажи їй, щоб допомогла мені».
41. Ісус відповів їй: «Марто, Марто, ти турбуєшся та журишся про багато справ,
42. а необхідною є лише одна. Марія ж вибрала те найкраще, чого в неї ніхто не відбере».