1. Невдовзі Господь призначив сімдесят двох учнів і вирядив їх перед Собою — по два в кожне місто й поселення, куди Сам Він збирався незабаром прийти.
2. Ісус сказав їм: «Жнива великі, та мало робітників. Отже, моліться Господу, власникові врожаю, щоб послав робітників на Свої жнива.
3. Ідіть! І знайте, що Я посилаю вас, як отих ягнят до вовчої зграї.
4. Не беріть із собою ні гаманця, ні торби, ні сандалів. І не вітайте нікого по дорозі.
5. А ввійшовши до чиєїсь оселі, спершу мовте: „Мир дому цьому!”
6. Якщо там миролюбива людина, то ваше благословіння зостанеться з нею. Коли ж ні — воно до вас повернеться.
7. Залишайтеся в тому домі, їжте й пийте те, що запропонують господарі, бо робітник вартий того, що йому платять. Не переходьте із дому в дім.
8. Коли ввійдете до міста й вам виявлять гостинність, їжте те, що вам подадуть.
9. Зцілюйте хворих у тому місті й кажіть людям: „Царство Боже наближається до вас!”
10. Якщо ж прийдете до міста, де гостинності вам не виявлять, то вийдіть на вулиці й промовте:
11. „Навіть порох вашого міста ми обтрушуємо перед вами з ніг своїх. Та пам’ятайте: Царство Боже наближається до вас!”
12. Кажу вам, що навіть людям Содома легше поведеться в той день, ніж тому негостинному місту».
13. «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби ті численні дива, що сталися тут, трапилися у Тирі чи Сидоні, то їхні мешканці давно б вже розкаялися, одягли волосяниці й посипали голови попелом.
14. І все ж Судного Дня Тиру й Сидону буде легше, ніж вам!
15. А ти, Капернауме, чи будеш піднесений до Небес? Ні, ти зійдеш у пекло!