8-9. Якось, коли була черга Авієвого роду і Захарія саме правив службу Божу, випало йому за жеребом (так водилося серед священиків) іти до Храму Господнього й покадити там.
73. про клятву, яку Він приніс нашомупредкові Аврааму:
74. визволити нас з-під влади ворогів нашихі дозволити нам служити Йому без страху,
75. а лише зі святістю й праведністю перед Ниму всі дні життя нашого.
76. Ти, дитино, будеш названий „пророком Всевишнього”,оскільки прийдеш перед Господом,аби приготувати шлях Йому
77. і сказати людям Його,що вони будуть спасеннічерез відпущення гріхів їхніх.
78. Через велике милосердя нашого Богановий день засяє на нас з висоти,
79. щоб освітити тих,хто живе під чорною тінню смерті,і щоб направити стопи наші на шлях миру».
80. Хлопчик ріс і міцнів у дусі. Він лишався в безлюдних місцях, доки не надійде йому час постати перед людьми Ізраїлю.