54. Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму,згадавши Свою милість,
55. як обіцяв Він нашим предкам:Авраамові й його нащадкам назавжди».
56. Марія лишалася у Єлизавети протягом трьох місяців, а потім повернулася додому.
57. Для Єлизавети прийшов час пологів, і вона народила сина.
58. Сусіди й родичі почули, що Бог подарував їй велику милість, і раділи разом з нею.
59. І сталося так, що коли малому сповнилося вісім днів, вони прийшли зробити йому обрізання, й хотіли назвати його Захарією, як і батька.
60. Але мати хлопчика заперечила: «Ні. Йому належить зватися Іоаном».
61. Гості їй кажуть: «Але ж нікого в вашому роду так не звали».
62. Знаками вони почали питати батька, яке ім’я хоче він дати синові.
63. Захарія попросив табличку й написав на ній: «Його звати Іоан». Усі були здивовані.
64. Тієї ж миті уста Захарії розімкнулися, язик розв’язався, і він заговорив, славлячи Бога.
65. І тоді страх охопив сусідів, і по всій гірській країні Юдеї обговорювалися ці справи.
66. Кожен, хто чув про те, дивувався й замислювався: «Ким буде це дитя?» Бо ж очевидно було, що сила Господня з ним.
67. А батько його, Захарія, сповнився Духом Святим і прорік:
68. «Хай буде благословен Господь, Бог Ізраїлю,бо прийшов Він, щоб допомогтинародові Своєму і дати йому волю.
69. І Він прислав нам могутнього Спасителяз дому слуги Свого Давида,
70. як і обіцяв устами святих пророків,які жили в давнину.