43. Але за віщо мені така радість, що мати Господа мого завітала до мене?
44. Бо тільки-но звук того привіту торкнувся вуха мого, як дитина в утробі моїй стрепенулася.
45. Благословенна ж ти, тому що повірила у те, що збудеться сказане Господом».
46. І мовила Марія:
47. «Душа моя Господа звеличує,і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму,
48. бо зглянувся Він на смиренну свою рабу,і віднині всі люди зватимуть мене благословенною,
49. бо Всесильний зробив для мене велике.Ім’я Його — святе.
50. Із роду в рід дарує Він милість тим,хто шанує Його.
51. Він явив могутність руки Своєї,усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв.
52. Правителів могутніх Він скинув з їх престолів,й людей смиренних натомість Він возніс.
53. Людей голодних Він обдарував добром,і геть прогнав ні з чим людей багатих.
54. Він допоміг народу Ізраїля, слузі Своєму,згадавши Свою милість,
55. як обіцяв Він нашим предкам:Авраамові й його нащадкам назавжди».
56. Марія лишалася у Єлизавети протягом трьох місяців, а потім повернулася додому.
57. Для Єлизавети прийшов час пологів, і вона народила сина.
58. Сусіди й родичі почули, що Бог подарував їй велику милість, і раділи разом з нею.
59. І сталося так, що коли малому сповнилося вісім днів, вони прийшли зробити йому обрізання, й хотіли назвати його Захарією, як і батька.