33. Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця».
34. Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?»
35. Ангел відповів їй: «Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього Бога огорне Тебе. То ж Святе Дитя, Яке народиться, буде назване Сином Божим.
36. І ще послухай: „Твоя родичка Єлизавета також вагітна сином, незважаючи на її похилий вік. Це вже шостий місяць її вагітності, а про неї ж казали, що вона неплідна!
37. Немає нічого неможливого для Бога”».
38. Марія сказала: «Я слуга Господня, хай буде мені те, що ти сказав». І Ангел полишив її.
39. Тими днями Марія зібралася й подалася, поспішаючи у гірську околицю, до міста юдейського.
40. Вона ввійшла в дім Захарії і привітала Єлизавету.
41. І сталося так, що коли вона почула Маріїне привітання, дитина в утробі її ворухнулась, і Єлизавета сповнилася Святого Духа.
42. Вона голосно скрикнула і сказала: «Ти найблагословенніша серед жінок, і благословенна та Дитина, Яку ти народиш.
43. Але за віщо мені така радість, що мати Господа мого завітала до мене?
44. Бо тільки-но звук того привіту торкнувся вуха мого, як дитина в утробі моїй стрепенулася.
45. Благословенна ж ти, тому що повірила у те, що збудеться сказане Господом».
46. І мовила Марія:
47. «Душа моя Господа звеличує,і дух мій радіє у Бозі, Спасителі моєму,
48. бо зглянувся Він на смиренну свою рабу,і віднині всі люди зватимуть мене благословенною,
49. бо Всесильний зробив для мене велике.Ім’я Його — святе.
50. Із роду в рід дарує Він милість тим,хто шанує Його.
51. Він явив могутність руки Своєї,усіх хвальків пихатих думкою сердець своїх Він розвіяв.