23. Коли закінчився час його служби, він повернувся додому.
24. Через деякий час його дружина Єлизавета завагітніла й усамітнилася на п’ять місяців.
25. Вона сказала: «Нарешті Господь допоміг мені. Він добре подбав, аби зняти з мене мою ганьбу перед людьми».
26-27. Коли пішов шостий місяць Єлизаветиної вагітності, Бог послав Ангела Ґавриїла до Ґалилейського міста Назарета, до діви, зарученої з чоловіком на ймення Йосип, з роду Давидового. І звали ту діву Марією.
28. Прийшовши до неї, Ангел промовив: «Вітаю тебе, благословенна. Господь з Тобою».
29. Але вона була дуже збентежена тими словами й думала собі, що б те привітання могло означати.
30. І Ангел сказав їй: «Не бійся, Маріє. Ти здобула прихильність Божу.
31. Послухай! Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом.
32. Він матиме велич, і Його називатимуть Сином Всевишнього Бога. І Господь Бог дасть Йому трон Його батька Давида.
33. Він повік правитиме народом Якова, і Царству Його не буде кінця».
34. Марія запитала Ангела: «Як же таке може статися, адже я ніколи не була з чоловіком?»